Про воду та проводи

Я сьогодні вранці наливав собі воду з крана в чашку, і в ту саму мить у мене дозріла ідея для нового посту. Зараз у багатьох з нас є нормальні водопроводи, а отже дуже зручний і простий доступ до води. А що люди робили, скажімо… у четвертому столітті?

Відразу спадає на думку колодязі, ходіння з відрами на коромислі до річки; трохи пізніше, можливо, романські акведуки та свинцевий водопровід, від якого краще не ставало, — а чи були ще варіанти?

Як виявляється, є. Один із найвитонченіших (у хорошому сенсі цього слова) варіантів був у альвів Сордава — того самого, що столиця Гліннарської Димонархії. Здавалося б, через місто протікає широка та повноводна річка (Едевайс), бери звідти води скільки завгодно, так? Так можна було б, звичайно, але Сордав уже тоді був дуже вертикальним містом. Тамтешні евальгари спокійно досягали у висоту вісімдесяти метрів і були цілком обліплені різномасним житлом, мостами, переходами та чим завгодно. Як би, дертися вгору сходами тридцять (а то й більше) метрів з відрами в руках мало кого спокушає.

Наскільки ми можемо знати, спершу серйозно розглядався варіант прикупити у харассухумських дверей скільки там насосів і зробити повноцінний водопровід. Він був відкинутий: майже все місто — один суцільний ліс, і обслуговувати підземні насоси було б дуже складно, якщо й зовсім не неможливо — через безліч коренів, що переплітаються. І в результаті вони зробили таке.

Оскільки місто в низині, провели до нього три акведуки: один, який бере воду з верхніх ділянок Едевайсу; ще два - з озер на півдні. Зробили щось на кшталт водонапірних ємностей, а далі просто геніально. Труби зробили з деревини мертвих евальгарів, зануривши які під землю, магічно вживили в кореневу систему вже живих. Таким чином, добилися відразу двох речей:
- Обслуговувати нічого не треба, тому що деревина дуже міцна, вологостійка, а головне - жива і здатна до регенерації;
— коріння випадково не зруйнує труби, бо ці труби і є частиною коріння.

Звичайно, таким чином альви могли користуватися тільки холодною водою, але й дуже здорово, вірно?