Путівник

Поки суд та справа, ми нарешті розкопали нове помешкання. Воно виглядало ще гірше, ніж те, в якому ми працювали зараз; виглядає воно як склад зброї, обладунків та одягу, причому це все звалено в такому страшному безладді, що розбирати доведеться дуже багато часу.

Проте щось цікаве знайшли. Ромфея (див. прикладене зображення як приклад) з написами, нанесеними по обидва боки клинка. Вони виконані в типово гліннарській техніці: складом, що світиться в руках власника (і не тільки якщо знати пару правильних заклинань).

З одного боку напис цілком зрозумілий і виконаний среднестурским листом (див. інше зображення, напис праворуч): rāh-nimāy, що могло б означати «путівник», якби таке слово існувало в рецинському. З іншого ж нам довелося трохи поламати голови, поки ми нарешті не зрозуміли, що це давньотурський клинопис (!), стилізований під глиннарський (!) лист. Написано таке:

𐎼𐎠𐎰𐎴𐎡𐎶𐎠𐎹
ra-a-θa-na-i-ma-a-ya,

що читається як rāθanimāya, знову «путівник», але вже по-давньотурськи (див. зображення, напис зліва).

Судячи з того, що ім'я меча (а ми підозрюємо, це саме воно) написано по-стурськи, а предмети в цьому сховищі пов'язані з певним колом осіб, то можемо бути майже впевнені, що меч належав автору тих рубаї, які я так з скрипом перекладаю.