Ми вчора нічого не писали, бо…
…ходили на балет.
Здається абсолютно ідіотською відмазкою, але це правда. У Хвейтстаді вчора ставився класичний гліннарський балет Ar Dharag Inoittha (Драгар Інойтта). Збіг? Ми теж вирішили, що ні, бо й неодмінно вирішили його відвідати. Як ми діставали квитки, історія зовсім інша і не стосується справи.
Чесно сказати, я в балеті не розуміюся жодного разу. В опері ще куди не йшло, хоч і з моторошним скрипом, а тут взагалі ніяк. І знаєте, що? Це було просто чудово! Здавалося б, цілковите божевілля: буйство фарб таке, що епілептикам таке дивитися навряд чи можна, але незважаючи на це, ти завжди чітко розумієш, що відбувається, і можеш розрізняти всіх персонажів.
Дуже красиво зображено процес трансформації Іноїтти з драгарійки в альву. Фодаллейн, хоч і показаний дуже прямолінійним, жорстким і частково жорстоким, викликає непідробне співпереживання і подекуди навіть співчуття. Та й танцює божественно, як же без цього.
Єдине, що не сподобалося: ніде не було вказано, що треба приходити зі своїми хустками. Дуже багато зворушливих сцен, на яких без серветок не обійтись.