Tarxē rahzañ sāyelef!

Усіх прихильників дайни – з днем створення світу!

За традицією, що раптово встановилася, замість привітань буде чергова лекція; тепер — про витоки свята і дайну як таку. Але оскільки я розуміюся на цьому всьому огидно, замість мене про це розповість мій добрий друг Зеар, з яким ми зараз п'ємо пиво.

Традиційна релігія ер'яхарських джеартів - дайна (від кл.-дж. ḑaynā, суч. ḑoynā) — абсолютно карколомний синтез усіх тих вірувань, які джеарти почерпнули у сусідніх народів, поки мігрували взад-вперед Орове. Свої споконвічні вірування (культ предків/духів природи з дуже складною ієрархією) вони за цей час практично повністю втратили, замінивши їх своєрідною версією маздаясни, у неясній пропорції змішаної з віруваннями драгарів; навіть назва релігії - дайна (від хвенвантського ḑaenā "звичай, порядок") прозоро на це натякає.

Проте про все по порядку. Основне вчення дайни полягає в тому, що світ складається з двох початків, гони (рухи) та нашти (Спокою), які уособлюють два брати-Бога, імена яким Азуршерх і Менаград. Коли світ ще не існував, вони були єдині і не мали свідомості у звичайному розумінні цього слова; одного разу вони почали відокремлюватися один від одного, кожен знаходячи свою особистість і в цьому процесі формуючи весь Всесвіт. Згідно з легендою, акт творіння тривав вісім днів, в перший з яких у світі зародилися Темрява та Світло, де другий був представлений зірками та світилами.

Саме тому створення світу святкується восьмого дня після зимового сонцестояння, так.

Повертаючись до братів, бачимо таке: згідно з переказами, вони, знайшовши окремі особистості, перестали бути всезнаючими, і тому їм довелося пізнавати створений світ наново. Азуршерх більше ставив питання про властивості світу і його улаштування, а Менаград ж - про витоки процесів, що відбуваються в ньому; Азуршерх питав, як улаштований світ, а Менаград — чому він улаштований так. Але якщо перший зміг знайти задоволення у знайденій їм неповній відповіді, другий не зміг — і збожеволів.

З того часу Менаград не вважається джеартами, оскільки його дух, сповнений злості, відпав від світу. Але й Азуршерх втратив більшу частину своїх сил через те, що брат відокремився від нього, і сам пішов у вигнання. Але навіть так він стежить за своїми угіддями і любить усіх, хто живе в них, і намагається допомогти всім у міру своїх сил.

Есхатологія дуже проста: одного разу братам знову доведеться зійтися в сутичці, і тоді Азуршерх здолає Менаграда, але не вб'є його, а простить — і знову возз'єднавшись, вони відновлять гармонію у світі. Тоді з усіх, хто живе і живе у світі, за їхніми заслугами і подвигами, вони наберуть собі зграю і заживуть усі разом однією великою родиною.

Я не розповідатиму, звідки в дайні були запозичені ті чи інші елементи — докладний розбір зайняв би немаленьку книгу, а піст і так уже затягнувся. Натомість — ще раз усіх зі святом, брати! Azūr rād!