Виттям як вовки

Декілька новин.

1. У нас є канал у возі, заходьте: t.me/soithasmarraidh
2. І паблік ВК: vk.com/soithasmarraidh
3. У сховище, яке ми копаємо, знайшли ще приміщення, повністю засипане камінням упереміш із землею. Розкопуємо.

А поки суд та справа, трохи розповім про давно забуту глиннарську прозову форму. Називається вона feaolfhách на класичному гліннар'я, у перекладі - «швидке слово». Це зазвичай дуже коротка форма, яка несе у собі дві (а то й більше) ідеї: одна основна, а решта — підтекст, що базується на грі слів. Ось, наприклад, подивіться таке.

«…тоді хлопчик закричав: «Вовки!» Люди, прийшовши, і побачивши одного його там, розлютилися і суворо наказали не робити так більше. Але минув час, і хлопчик знову закричав: "Вовки!" Тоді люди, прийшовши, знову побачили його одного — і розлютилися ще більше. За його мерзенну справу вони хотіли скинути його в глибокий рів, але тут і вовки приспіли. Вони загризли людей, а хлопчика забрали в ліс, і з того часу його більше ніхто не бачив».

На перший погляд виглядає як дуже скорочена і перероблена версія байки про хлопчика та вовків. А тепер дивіться на фокус. «кричати «вовки»» у глинар'я виглядає як féidhrega, від féidh «вовк» та hrega "надривно кричати". Але це слово означає ще й «вити вовком», у тому числі. А фраза «забрали в ліс» виглядає як …a oidhéraeth … nán ghailen, що також може бути перекладено як «супроводили до лісу».

Зрештою, що ми маємо? Хлопчика, який вив вовком, а іншим людям це чомусь не подобалося — і вони вже хотіли його вбити, але втрутилися вовки і врятували хлопчика. Чому так? Тому що історія про вовколака, якого дуже не злюбили, як це часто буває, в його рідному племені тільки тому, що він був не такий, як вони.

Є й набагато цікавіші приклади цього міні-жанру, але вони відразу ж і складніші, і для їхнього пояснення потрібно ще розповісти про купу різних реалій. Трохи сумно, що в ньому вже ніхто не пише — можливо, колись це зміниться.