Настав момент істини!
Я вже згадував, що наприкінці цвіту почав брати участь в експериментальній генетичній терапії, яка мала поправити в мені півтора поламаних гена і зробити так, щоб усе це пушкове волосся, яким я був покритий, стало справжньою шерстю. Зізнаюся, спершу я був налаштований дуже скептично, але коли тільки стали видно перші результати… загалом, я дуже вдячний Береніці за те, що вона мене записала.
А коментувати я нічого й не буду. Просто подивіться на фотографії: ліворуч це я, коли мені було вісімнадцять, а праворуч я кілька днів тому. Що ще тут можна сказати?
(ні, не питайте, чому у мене на всіх фотках такий дивний вираз обличчя)