Випадкові тембральні факти

По-перше, цей пост присвячується плагіну для автопостингу з WordPress до VK. Якщо він не заробить - штош.

По-друге, один із виявлених нами порівняно недавно документів цікавий не своїм змістом, а станом — він зберігся просто огидно. Враховуючи те, як добре були захищені решта, можна припустити, що він був у такому стані вже тоді, коли його поклали у сховище, яке ми досліджуємо. Післязавтра його мають передати на експертизу і там, сподіваюся, все проясниться.

У тому числі завдяки якості цей документ класифікувати складно, але найбільше він підходить на уривок наукового трактату. Міжнародного, що трохи несподівано, і до того ж глиннарсько-харассухумского, що ще більш несподівано, враховуючи холодність відносин оровейських альвів і дверей, що тягнеться з найдавніших часів.

Розібрати вдалося не так багато, але в цілому тематика простежується хоч якось. Зважаючи на все, йдеться про вплив тембрального забарвлення голосу на вербальну магію. На перший погляд може звучати дивно, але питання насправді досить серйозне та цікаве. Мені дуже хочеться податись у всі тяжкі і накатати цілу науково-популярну статтю на цю тему, але краще вже утримаюся.

Якщо коротко, то є гіпотеза, що драгарська вербальна магія (ми її вже обговорювали в деяких попередніх постах) настільки гнучка багато в чому через специфіку драгарських голосів. Це підтверджується зокрема тим, що їх заклинання обов'язково повинні вимовлятися вголос, інакше їх ефективність падає в кілька разів, не менше. На основі цього були навіть припущення, що якби деяку людину/альва/підставте потрібне навчити видавати «драгарські звуки», то ефективність і точність контролю його заклинань зросла б. На жаль, поки що зробити цього ми не можемо, так що це лише спекуляції.

Може, колись одного разу!