Евокації Квіохоса

І знову, перш ніж перейти до основної частини посту, проведемо невеликий історичний екскурс.

==ПОЧАТОК==
Ті з вас, хто професійно займався магією, можуть знати, що хоч якась уніфікація викладання магічних наук розпочалася наприкінці шістнадцятого століття. Вона була зумовлена винаходом т.зв. автоматичних зачарувань і явищем магічної інтерференції, що послідувало за цим відкриттям — саме завдяки цій гидоті ми не можемо змусити працювати локально і одночасно кілька різнорідних магічних процесів: вони порушують роботу один одного і можуть призводити до зовсім несподіваних результатів. Коротше кажучи, люди почали раптово розуміти, що під магію має бути підведена більш серйозна наукова база, ніж було раніше, і тому нарешті почали прислухатися до чужих думок.

До цього періоду по всьому світу було розкидано кілька великих магічних шкіл, ще якесь трохи менше. Всі вони вважали, що їхній спосіб навчання магії є якщо не єдино вірним, то, напевно, кращим, і ось якось так і жили. На території Орови особливою популярністю користувалася міжнародна школа/академія Квьохос^[1]протиорівське *kʷyóh₁os «мир, тиша, спокій» — навіть після того, як у всіх великих державах почали виникати свої магічні універи, набір туди майже не зменшився.

Основних принципів вони мали два: по-перше, навчання має починатися якомога раніше і як і природно, як дитини вчать розмовляти. Сучасна наука цей принцип повністю розділяє, але до другого вони дуже багато претензій: апологети Квьохоса вважали, что:

1) мова визначає мислення
2) найбільш чітко чистий, «незайманий» спосіб мислення відбивається в найдавнішій формі мови,

тому своїх студентів (які набиралися здебільшого з території Орови, зрозуміло), навчали виконувати всілякі інвокації, евокації та інші заклинання на своїй реконструкції протиорівського. Реконструкція була, втім, настільки гарною, що й досі майже не втратила своєї актуальності.

==КІНЕЦЬ==

Загалом, ми знайшли кілька прикладів евакацій Квьохоса все з цього ж періоду. Дамо їх у класичній пост-скадинській орфографії.

Toh diveh prodhehtim-de petkhoitām. Ioh celsiokh khuhntes goltead-qe.
«Нехай летять ці двоє небом у раніше зазначену землю. Вкраю їх від вітру та холоду».

Kerps hmei khuhnteh persoit ei krucheh, volcōis, skukhtih hgneghbhi-qe in svecs trhgscoch.
«Тіло моя дорога вітром розчиниться, якщо кров'ю, волоссям, шкірою і нігтями їм шістьом нарізаю».