Орфографії

Я прийшов розповісти вам якусь штуку. Ви не раз і не два бачили пости, в яких зустрічалися написи, виконані вертикальним глиннарським листом (наприклад, хоча б https://marraidh.com/e-thalbhaeridh/). Воно і виглядає естетично приємно, і чудово підходить для запису сучасного і північноглиннарського глиннарья. Але чому тоді зазвичай замість нього зараз використовують романицю? І чому вона така схожа на орфографії деяких інших мов?

Все почалося насправді з друкарства. І закінчилося їм же: жоден спосіб, винайдений будь-ким, не міг задовольнити потреби вертикального глиннарського листа. Ксилографія цілком собі підходила для ієрогліфів, але для самого алфавіту — ні: надто багато вигнутих і паралельних рис. Набірний друк, що виник пізніше, не підходив взагалі ні для чого: ієрогліфів занадто багато, а в словах — неймовірна кількість лігатур. І десь у середині XV — на початку XVI століття і почався перехід на романицю.

Насамперед на неї вирішили перекласти найбільшу живу мову з глиннарської групи — глиннарья (південногліннарська). І використовували для цього максимально логічний науковий підхід: подивилися, яка з оровейських мов має фонетику, максимально схожу на глинар'я. Це виявився лорландський (на той момент — середньо-), і в нього альви і запозичили алфавіт, дещо його модифікувавши.

Звичайно, лорландська орфографія тоді дещо відрізнялася від сучасної (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Gaelic_type), але згодом як лорландці модернізували свою, так і гліннарці свою. Так що й досі ці дві дуже схожі одна на одну.

Для північногліннарського трохи пізніше взяли дуатську — і історія з модернізацією була такою самою, як і з попередньою. Насамкінець залишився лаехський, і з ним все теж було не набагато складніше — взяли ботійську. А тодішня ботійська орфографія відрізнялася від сучасної лише в одній літері, тому самі розумієте, що там і модернізувати особливо не довелося.

Пост виходить вже більшим, тож я закругляюся. У наступному пості на цю тематику постараюся коротко пояснити подібності та основні відмінності всіх гліннарських орфографій та їх прототипів.

(за запитами «Лаехський», «Гліннар'я» і «Северногліннарський» ви у нас в постах зможете також знайти приклади. Маленькі, але все ж таки)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *