Шприци в Ер'яхшарі

Зараз у нас дуже дощова та сонлива погода. Жодних особливо цікавих новин у нас немає, тому я почав копатися у старих документах — виявлених ще минулого року — і знайшов досить непогану штуку.

Ні для кого не є секретом (сподіваюся), що ер'яхарська медицина на початку нашої ери була просто неймовірно просунутою. Причин цьому багато, але переходити до них мені не дуже хочеться, тож я краще просто розповім, у чому ця «просунутість» полягала. І матеріалами, на які я спиратимуся, мені послужить невелика замітка з термінологією, озаглавлена по-середнестурськи Andar bizeškīh ī jēartīg, «Про джеартську медицину».

• pāj-ɠosur - Букв. «Мазь, що склеює». Речовина на основі деревної смоли, що використовувалася як відомий нам усім медичний клей. Збереглися відомості, що іноді в нього додавали ефірну олію чебрецю, що має виражену протимікробну дію.
• qōḑeyelağ - «Пневмоторакс», від qōḑē ayē lağ «повітря плевральної порожнини», де qōḑ — «повітря», а ayē lağ (букв. «поза легким») - «плевральна порожнина». На час четвертого століття явище було давно відомо, і лікувати його теж вміли. Як саме? Наступне слово!
• qōḑɠāfr - "Шприц", буквально "повітряний". Спочатку для цієї мети використовувалися сечові бульбашки тварин, до яких приклеювалася тонка трубка тростини. Наступним етапом був дерев'яний порожнистий циліндр, на який натягувалася плівка з міхура — а до неї, у свою чергу, приклеювався гачок, за який можна було триматися. Таким чином, плівку можна було відтягувати, так і вдавлювати, створюючи відповідно негативний або позитивний тиск.
  Так, такі «шприци» вже використовувалися, щоб відкачувати повітря з плевральної порожнини при пневмотораксі. Наступне покоління шприців вже мало взагалі щось подібне до поршня, але це зовсім інша і не менш цікава історія.
• fexerş — «кровоносна судина», від fexr «кров» та erş "жила".

Думаю, це змогло вас переконати!