Днями природа вирішила зробити відверту гидоту. У четвер цілий вечір і ніч йшов дощ, а на вулиці в цей час було десь -5 - і в результаті все довкола тепер покрите сантиметровим шаром льоду. У мене на ногах пазурі, я ще якось можу ходити, а ось іншим дуже тяжко. Похмуро, коротше.
Тому, озброївшись потрійною дозою імбирного чаю з корицею, я розповім трохи про якусь річ, яка вважається одним із ранніх описів міжвидових романтичних відносин у нашій оровейській історії.
Речіця ця - поема під назвою "Layğr ed fuamāyāe sawūr" - у перекладі з джеартою це "Пісня про дивне кохання". Написана вона була в Ер'яхшарі, десь у 9-8 століттях до нашої ери. Автор невідомий, і це не дивно: навіть зараз міжвидове кохання в суспільстві не сильно схвалюється, а тоді це було зовсім ганебно. Прийнято вважати (виходячи з аналізу тексту), що написав «Пісня» відомий поет Віжир гур Хешш ат Куйаб, який жив на той час, але це не дуже точно.
Поема розповідає про те, як ліричний герой (або героїня), зустрівши людину, закохується в неї зовсім несподівано для себе. Перша третина поеми — великі міркування на тему того, чому так стало і що з цим робити; друга — короткий епізод щастя, коли герой знаходить у собі сили зізнатися людині у почуттях і виявляється, що вони взаємні; третя — розлука (швидше за все вічна), ліричний герой переосмислює своє життя в контексті подій, що відбулися з ним, і знаходить у собі сили жити далі.
Поема цікава ще й тим, що написана чимось на кшталт верлібру: типових засобів виразності, характерних для тогочасної ер'яхарської поезії (алітерації, рівну кількість складів у рядках) там просто немає. Чому так — ми навряд коли дізнаємося.
Наостанок покажемо вам пару строф із самого початку.
Та ніч ніби збожеволіла.
Дощ був наче
Азур плескався в небесному колодязі,
І вода вниз лилася.
Тієї ночі люди прийшли.
Ти була однією із них.
Обличчя людини, якою біжить вода,
безлико, на інших людей
схоже.
Твої очі були? Долоні, запах, або
щось ще чим від інших
ти відрізнялася?
Чому тебе,
навіть не торкнувшись,
запам'ятав?
(Оригінал:
Kam şebāj ţakrilajaypyāv emq
Eryāj
Azūr şapurimirimyāseḑ ħelaxt,
Yī abalad sūryā hayɠōvv
vad.
Kam şebyāseḑ maşyā rağjind —
Sār yekē ḑin vadar
Meşfēyē maşyā ed abalyāv oţsavayp
ameşfayna ħer, melţē maşyāe antarayram
vast.
Ganbēşr vadundhal? Qardā, xşads, paḑ
jal māe - ed jadyāv antarāyrzem
jivoţħōskar?
Ejjadyāv şārd
nequşp ħer
şemañam?)
Українська 
English (UK) 
Русский