Сьогодні — пам'ятна дата, день закінчення так званої Рукавної війни, яка тривала чотири дні. Дуже смішний історичний казус і один із найбезглуздіших конфліктів в історії християнства.
Християнство, коли потрапило на еллінські землі, було дуже швидко прийнято, і через це потрапило під сильний вплив розвиненої культури. Еллінська культура, як відомо, ґрунтується на двох китах: педерастії та культі фізичного здоров'я/краси. Якщо перше християнство швидко засудило, то друге, навпаки, дуже органічно в нього влилося. Саме завдяки цьому священиче вбрання того часу (і нашого — у більшості конфесій) не має рукавів: священик повинен показувати пастві приклад здоров'я та фортеці.
Проте, у другій половині четвертого століття нашої ери у місті Федесі жив деякий мужик на ім'я Феоктист Федеський. Він був відомим аскетом і ревнителем традиційних моральних норм — зокрема, він дуже довго і нудно засуджував відслонення окремих частин тіла, зокрема, у жінок. Є думка, що у нього були проблеми щодо чоловічої частини, але це ми опустимо.
Коли він став єпископом Федеським, то насамперед увів у священиче вбрання обов'язкову наявність рукавів. Інші єпископи справедливо обурилися таким самоуправством і розпочали довгу і жваву полеміку. А поки що церковні верхи дискутували, народні маси вирішили вирішити справу просто: набити один одному морди. Так сталося, що найзатятішим опонентом Ґеоктиста в суперечці був Євфимій Радісний — за іронією долі народився в тому самому місті, що й Ґеоктист — Дікелле, нинішній столиці Елласа. У результаті Дикелле розгорілася ціла громадянська буча, що тривала цілих чотири дні, поки її нарешті не вдалося заспокоїти.
Сеоктист у підсумку в суперечці програв, рукави до рясу пришивати не стали і все закінчилося добре. Ну, за винятком тих, кому повибивали зуби палицями. Релігійний екстремізм такий релігійний.
Українська 
English (UK) 
Русский