Напередодні деякої цікавої штуковини, про яку ви дізнаєтесь дещо пізніше, просто розглянемо древні поетичні традиції різних народів Орови. Ті з них, про які сучасної науки відомо, зрозуміло. Ну і далеко на схід не йтимемо — принаймні поки що.
1. Еллінська. Тут і розповідати нічого не треба, гадаю, слово «гекзаметр» говорить усім саме за себе. Саме стародавні елліни вигадали відомі нам сьогодні стопи: ямб, хорей, дактиль та інші. Але все насправді не так просто.
Наш сучасний вірш — силабо-тонічний, тобто, він дивиться на кількість складів та ударні позиції вірша. Давньоеллінське було метричним, і в ньому мали значення ритмічні групи довгих і коротких складів, що повторюються у вірші.
Таким чином, якщо дактиль у ретинському – це трискладова стопа з наголосом на першій позиції:
> вирита | дактилем | яма глу|бока,
то в давньоеллінському — це стопа з першим довгим складом (тобто має довгу гласну або закінчується на приголосну), а другими двома — короткими:
> oiō|noisi te | pāsi, Di | os d'ete | leieto | boulē,
спондей | дактиль | дактиль | дактиль | дактиль | спондей
2. Скадинська. Крім запозиченої еллінської метрики, існувала давніша форма віршування, звана зараз сатурнійським віршем. Принадність її в тому, що ніхто досі не може зрозуміти, як саме вона влаштована: деякі вважають її квантитативною (коли мають значення позиції довгих і коротких складів), деякі тонічною (коли важлива позиція наголосу). Аналіз подібних віршів на родинних мовах теж не дуже допомагає. Більш детально можете почитати хоча б на тій самій вікі, а приклад виглядає так:
Postquam avem aspexit in templō Anchīsa
sacr(ā) in mēnsā Penātium ordine pōnuntur
immolābat auream victimam pulchram
Квантитативно:
– ∪ ∪ ∪ || – – ∪ || – – – – – x
∪ – – – || ∪ – (∪) – || – ∪ – – – x
– ∪ – – || – ∪ – || – ∪ – – x
Тонічно (стародавній скадинський):
´∪ ´ ∪ || ´∪ ∪ || ∪ ´ ∪ ´ ∪ ∪
´∪ ´ ∪ || ´∪ (∪) ∪ || ´∪ ∪ ´ ∪ ∪
'∪` ∪ || ´∪ ∪ || ´∪∪´∪
Тонічно (класичний скадинський):
´∪ ´ ∪ || ∪ ´ ∪ || ∪ ´ ∪ ∪ ´ ∪
´∪ ´ ∪ || ∪ ´ (∪) ∪ || ´∪∪∪´∪
∪ ´ ∪ || ´∪ ∪ || ´∪∪´∪
3. Німецька, річанська та бетська
Об'єдную їх в одне, тому що всі вони мають дві спільні риси:
- звукові повтори (алітерації, рими) як усередині рядка, так і поза;
- Кількість складів у вірші.
Як приклад можу навести пару рядків із відомого тексту. Рядки в ньому, як видно, скріплюються не римами, але певними повторами звуків, виділених курсивом і жирним.
начаті ж ся́ тієї пісні
по булина́мьго цього часуен<е>
а не за задумом Боя́ню
Боя́нŏ бпро вЇщ<і>й
аще кому хочу || пісні творйти
то рзастерігатися ми́зливу по дереву
серїмЄ во̀лкому по землі
ши́зим орЛом підŏ о̀блаки
А ось тут сучасна ботійська поезія, але використовує їх тамтешні стародавні метри та інші штуки.
Ar y llawr mae cawr y cwm - ar ei draws
Mae dryswch ei godwm
Yn celu yn y cwlwm
Egin-goed dan y troed trwm.
На цьому поки що й закінчимо, а поки що — чекайте на оновлення!
Українська 
English (UK) 
Русский