Скрізь кладе весь інтернет, дуже сильно від цього горить. Це вбиває ще сильніше через те, що буквально щороку якийсь горе-вчений заявляє, що ось він нарешті вирішив проблему магічної інтерференції, а отже, весь світ скоро переїде на єдину магічну мережу.

Спойлер: ще жодна із запропонованих ідей не заробила. Тому техніка та електрика поки що наше все.

Гаразд, я вимикаю режим діда, що бурчить, і переходжу безпосередньо до справи. Взагалі кажучи, я хотів розповісти про свої враження від того, що відбувається, і що взагалі відбувається.

Студентів нас тут людина сорок загалом, двадцять два з РНУ та вісімнадцять із УГУ. Скільки викладачів та запрошених учених, я навіть і не скажу, бо тут мало не щодня нові особи. Можу сказати, напевно, що купа народу знатна.

Нас тут поселили в будинки по вісім-десять чоловік за кожен. Мені пощастило мати тут лише двох людей, з якими я хоч якось знайомий: Валеру (його голос ви чули на тому старому відео) та Береніку. Дуже незвично перебувати стільки часу в одному приміщенні з людьми, яких вперше побачив… трохи менше місяця тому, виходить? Але хлопці, насправді, досить непогані, поки не нажеруться горілки. Я якось потім про кожного окремо трохи більше розповім.

Так, я тепер більше сиджу вдома (ну чи просто блукаю по околицях), аніж перебуваю безпосередньо на розкопі. Там артефакти такої високої ваги, що нас особливо не хочуть до них підпускати — але енівей, потім нам все одно частково передають деякі речі, з якими ми можемо працювати. Я ось усе своє життя, наприклад, займався лінгвістикою, тому допомагаю розшифровувати деякі знайдені документи. Каліграфією я ніколи не займався, але довелося =D

У наступній серії: таємниця походження малюнка драгарійки, нові записки вовко(лисо?)лаку та щось цікаве з історичного Ер'яхшара, про що я взагалі ніякого уявлення не маю. Не перемикайте!