І вкотре у нас невелика історія з життя вікінгів, так би мовити. На цей раз звертаємося до тієї частини нотаток, де автор описує різні системи ворожіння та магію загалом. Але! вона починається з передмови, в якій теж є чимало важливої інформації.
Перша пропозиція звучить так: «щоб у тебе не виманили гроші обманом, ти маєш розрізняти магію <galdr> і обманну магію <svikagaldr>». Під другим терміном мають на увазі звичайне шарлатанство.
В принципі, зовсім не дивно те, що вже на той час існували шарлатани (вірніше, шарлатанки), які заробляли на тому, що обивателі зовсім не зналися на магії і як вона працює. І це були не лише ворожки, за словами автора; він згадує ще всіляких відьом, заклинанок і перераховує цілу купу специфічних і майже неперекладних слів.
Якби на цьому все й закінчилося, я навіть не став би писати цей пост. Але! далі автор пояснює, як можна відрізнити справжню ворожку від ошуканки. Поїхали?
- «Якщо вона обіцяє тобі, що до завтрашнього дня збере хмари та почне дощ, не вір їй. Ніхто з тих, хто живе на землі, не може вказувати вітрам».
- «Попроси її розповісти твоє майбутнє по рунах. Шарлатанка <svikagaldrakona> погодиться з радістю та попросить грошей уперед; ворожка ж відмовиться, якщо бачить тебе вперше. Щоб розкласти долю людини, треба добре знати її».
- «Запитай її, як так виходить, що вона може чаклувати. Шарлатанка розповість тобі і про богів, і про альвів, що приходять до неї ночами, і як її силу пробуджує північне сяйво. А ворожка тільки знизує плечима: справжня чарівниця схожа швидше на швидкий рух думки, на короткий помах рукою, ніж на порожню балаканину».
Всі ці три пункти, зрозуміло, актуальні й досі.
Українська 
English (UK) 
Русский